Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/проводарь

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проводарь
Берлін: Українське слово, 1924

Провода́рь, ря́, м. Проводникъ, вожатый. Ізмалечку я був сирітським батьком, від матері — проводарем удовам. К. Іов. 67.