Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/провіряти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
провіряти
Берлін: Українське слово, 1924

Провіря́ти, ря́ю, єш, сов. в. прові́рити, рю, риш, гл. = Перевіряти, перевірити.