Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/продовжувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
продовжувати
Берлін: Українське слово, 1924

Продо́вжувати, жую, єш, сов. в. продо́вжити, жу, жиш, гл. Продлять, продлить, протянуть. Доброму чоловіку продовж, Боже, віку. Ном. № 4430.