Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/промова

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
промова
Берлін: Українське слово, 1924

Промо́ва, ви, ж. Рѣчь. Царь Наливай промову промовляє. К. ЦН. 240. Богослов казав промову над якимсь помершим паном. Грин. I. 230. Ум. Промо́вка.