Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прошивати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прошивати
Берлін: Українське слово, 1924

Прошива́ти, ва́ю, єш, сов. в. проши́ти, ши́ю, єш, гл. 1) Прошивать, прошить. 2) Пронзать, пронзить. Коли втече від гострого заліза, то мідний лук прошиє його наскрізь. К. Іов. 45.