Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/проштрикувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проштрикувати
Берлін: Українське слово, 1924

Проштри́кувати, кую, єш, сов. в. проштрикну́ти, ну́, не́ш, гл. Прокалывать, проколоть. К. Іов. 92.