Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пугати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пугати
Берлін: Українське слово, 1924

Пу́гати, гаю, єш, гл. Кричать (о филинѣ). Ой не пугай, пугаченьку! Мет. 283. Подражать крику филина (о запорожцахъ).