Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пуд

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пуд
Берлін: Українське слово, 1924

I. Пуд, да, м. Пудъ. Дві каменюки, кожна в десять пудів. Стор. МПр. 113.

II. Пуд, ду, м. Страхъ, испугъ. Такого на їх пуду нагнав. Ковел. у. Ой чого, чого, сивий голубоньку, голубоньки шукаєш, ой бо та ж, бо та ж сива голубонька та набралася пуду. Лукаш. 143.