Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пузан

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пузан
Берлін: Українське слово, 1924

Пуза́н, на́, м. Брюхачъ. Г. Барв. 313. Ум. Пуза́нчик. Старий батько сидить коло хати та вчить внука-пузанчика чолом оддавати. Шевч. 261.