Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пустоб'яка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пустоб'яка
Берлін: Українське слово, 1924

Пустоб'я́ка, ки, об. Пустой, распущенный человѣкъ. Тілько пустоб'яки жалкують за шинком, а добрий чоловік не жаліє. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.