Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пустопаш

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пустопаш
Берлін: Українське слово, 1924

Пусто́паш, нар. Безъ пастуха. Каменец. у. Ходять коні пустопаш. Каменец. у. Тоді вони коней пустопаш попускали. АД. I. 118. В полі вже тілько стерні жовтіли та рябіли гуси, а де-де й худобина ходила пустопаш. Св. Л. 63.