Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пустоширокий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пустоширокий
Берлін: Українське слово, 1924

Пустоширо́кий, а, е. Широкій и пустой, безлюдный. Пустоширокі степи. Рудч. Чп. 13.