Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/путенно

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
путенно
Берлін: Українське слово, 1924

Путе́нно, нар. Хорошо, какъ слѣдуетъ. Та путенно ж і зроблено. Екатериносл. у. Слов. Д. Эварн.