Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/путній

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
путній
Берлін: Українське слово, 1924

Пу́тній, я, є. Путній, порядочный, дѣльный. Внизу путній ставок, а через його ледаченький місток. О. 1862. IX. 62. Нічого путнього не пригадаю. Ком. I. 8.