Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/путо

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
путо
Берлін: Українське слово, 1924

Пу́то, та, с. Преимущ. во мн. пу́та. 1) Путы. Ой на волики налигачі, а на коники пута. Мет. 56. 2) Кандалы. Закували запорожців в залізнії пута. Нп.