Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пухир

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пухир
Берлін: Українське слово, 1924

Пухи́р, ра́, пухи́рь, ря́, м. 1) Волдырь. Як линула окропом на руку, так он які пухирі понабігали. Харьк. г. 2) Пузырь. 3) Мочевой пузырь. НВолын. у.