Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пухкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пухкати
Берлін: Українське слово, 1924

Пу́хкати, каю, єш, гл. Пыхтѣть. Ходе піп після обіду по кімнаті та тільки пухкає.