Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пуховиця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пуховиця
Берлін: Українське слово, 1924

Пухови́ця, ці, ж. Пуховикъ. Стеле хазяїн та пуховую пуховицю, а безщасний чумак у дорозі та нещасну важницю. Мет. 458.