Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підбиватися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підбиватися
Берлін: Українське слово, 1924

Підбива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. підби́тися, підіб'ю́ся, бешся, гл. 1) Подыматься, подняться. Як підбився сизий голубочок угору високо, та зострівся сизий голубочок з буйними вітрами. Чуб. Прокинеться козак, у віконце, — аж підбилось під обід сонце. Чуб. V. 150. 2) Устать, утомиться. Пустіть, каже, люде добрі переночувать: дорога далека з неба на землю, я підбився. Рудч. Ск. II. 22. Пішки йшли, мішки несли, підбилися, потомилися. Мил. 155.