Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підданець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підданець
Берлін: Українське слово, 1924

Підда́нець, нця, м. 1) Подданный. Всі його підданці носили латані галанці, дивившись на свого царя. Котл. Ен. IV. 14. 2) Крѣпостной. Панські підданці.