Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підкормлювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підкормлювати
Берлін: Українське слово, 1924

Підко́рмлювати, люю, єш, сов. в. підкорми́ти, млю́, миш, гл. Подкармливать, подкормить.