Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підпідьомкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підпідьомкати
Берлін: Українське слово, 1924

Підпідьо́мкати, каю, єш, гл. Кричать (о перепелѣ). У долині недалечко підпідьомка перепелиця. Греб. 401.