Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підрізувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підрізувати
Берлін: Українське слово, 1924

Підрі́зувати, зую, єш, сов. в. підрі́зати, жу, жеш, гл. 1) Подрѣзывать, подрѣзать. Підрізав поли він чимало. Гліб. 2) Вырѣзывать, вырѣзать соты въ ульѣ. От раз підрізав він вулика. Мнж. 100. Зблизивсь і Спас. Треба підрізувати мед. Г. Барв. 148.