Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/підстарий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
підстарий
Берлін: Українське слово, 1924

Пі́дстарий, а, е. Не молодыхъ лѣтъ. Г. Барв. 86. Воли у мене підстарі були — літ з десять було їм, — так я й продав, продав, а собі купив молодчі. Волч. у.