Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рвонутися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рвонутися
Берлін: Українське слово, 1924

Рвону́тися, ну́ся, не́шся, гл. Рвануться, порывисто броситься. Чорт як рвонеться, — тільки пил схватився. Рудч. Ск. II. 23.