Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ревнивий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
ревнивий
Берлін: Українське слово, 1924

Ревни́вий, а, е. Ревнивый; придирчивый. Чуб. V. 604. Мил. 145. Тільки дав мені Бог да ревнивого мужа. Чуб. V. 565. В мене свекруха ревнива, ще й до ділечка лінива. Чуб. V. 691.