Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ревнувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
ревнувати
Берлін: Українське слово, 1924

Ревнува́ти, ну́ю, єш, гл. Ревновать. Гриця кохала та й ревнувала. Чуб. V. 431. Я вже не плачу тепер, я вже не ревную, та й не кохаю. МВ. II. 151.