Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ревнява

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
ревнява
Берлін: Українське слово, 1924

Ре́внява, ви, ж. 1) Ревъ. 2) Шумъ, крикъ. Бач, яку підняли собаки ревняву. Кролев. у.