Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/реготно

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
реготно
Берлін: Українське слово, 1924

Ре́готно, нар. = Регітно. А мені так реготно з його, що туди вліз, а назад не вилізе. Пирят. у.