Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/реготуха

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
реготуха
Берлін: Українське слово, 1924

Реготу́ха, хи, ж. Хохотунья. Мир. ХРВ. 258. Сватай мене реготуху. Чуб. V. 1127. Перша реготуха на селі. Мир. Пов. I. 137.