Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рейтар

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рейтар
Берлін: Українське слово, 1924

Рейта́р, ра, м. Конный солдатъ. Блиснула грімниця із чорної хмари, повалились, покотились пішаки й рейтари. К. Досв. 9.