Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ремсть

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
ремсть
Берлін: Українське слово, 1924

Ремсть, ти́, ж. = Ремст. Він на мене ремсть має та через те й коня не дав до міста. Канев. у.