Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/репанець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
репанець
Берлін: Українське слово, 1924

Ре́панець, нця, м. Треснувшій плодъ, хлѣбъ. Огірки-репанці вносять люде в хату та й кладуть під лаву, чи що, щоб полежали ще: більше встаріється насіння. (Залюбовск.).