Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ричківня

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
ричківня
Берлін: Українське слово, 1924

Ричківня́, ричко́вня, ні, ж. 1) Помѣщеніе для дойнаго скота. Валк. у. 2) Помѣщеніе для молочныхъ продуктовъ. Старі пани вчинили мене за шапаря й за отамана, то було що-дня божого на степ їздиш, або у льодовню, у ричковню підеш, бо й туди треба догляду щоденного, — у ричковні молоко, масло, сметана, ґляґанка. Золотон. у.