Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/рогіжник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рогіжник
Берлін: Українське слово, 1924

Рогі́жник, ка, м. Выдѣлывающій рогожи. Вас. 176.