Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/роз'їздити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роз'їздити
Берлін: Українське слово, 1924

Роз'ї́здити, джу, диш, гл. Испортить ѣздой. Роз'їздили греблю.