Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розгинати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розгинати
Берлін: Українське слово, 1924

Розгина́ти, на́ю, єш, сов. в. розігну́ти, ну́, неш, гл. Разгибать, разогнуть. Підкови розгинаю. Стор. М. Пр. 7.