Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розгладжувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розгладжувати
Берлін: Українське слово, 1924

Розгла́джувати, джу́ю, єш, сов. в. розгла́дити, джу, диш, гл. Разглаживать, разгладить. З радощів аж уси собі розгладив. Кв. I. 255.