Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розговіни

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розговіни
Берлін: Українське слово, 1924

Ро́зговіни, він, ж. мн. Разговѣнье. Маруся чи їла, чи не їли, їй лучче всяких розговін те, що Василь вернувсь і жив і здоров. Кв. I. 72.