Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розголоситися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розголоситися
Берлін: Українське слово, 1924

Розголоси́тися, шу́ся, сишся, гл. Расплакаться громко, разревѣться. Ото баба розголосилась, хоч вуха затикай.