Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розгорожувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розгорожувати
Берлін: Українське слово, 1924

Розгоро́жувати, жую, єш, сов. в. розгороди́ти, джу́, диш, гл. Разгораживать, разгородить, снять огорожу. Коли обгородивсь, так нам його не розгорожувать уже. Грин. I. 87.