Словарь української мови (1924)/роздавлювати

by Борис Грінченко

◀ роздавити

Словарь української мови Борис Грінченко Р роздавлювати

роздавлюватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розда́влювати, люю, єш, сов. в. роздави́ти, влю́, виш, гл. Раздавливать, раздавить. Я роздавлю тебе як жабу. Котл. Ен.