Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розденчити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розденчити
Берлін: Українське слово, 1924

Розде́нчити, чу, чиш, гл. = Розіднити. Желех.