Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/роздичавіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роздичавіти
Берлін: Українське слово, 1924

Роздича́віти, вію, єш, гл. Одичать. І не здоровкається дитина — роздичавіла. Черк. у.