Словарь української мови (1924)/роздявляти

by Борис Грінченко

◀ роздявити

Словарь української мови Борис Грінченко Р роздявляти

роздягати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Роздявля́ти, ля́ю, єш, сов. в. роздя́вити, влю, виш, гл. и пр. = Роздзявляти, роздзявити и пр. Чого ти стоїш, роздявивши рот? Левиц. Пов. 45.