Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/роздівати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роздівати
Берлін: Українське слово, 1924

Роздіва́ти, ва́ю, єш, сов. в. розді́ти, ді́ну, неш, гл. Раздѣвать, раздѣть. Велить мені розувать, роздівать. Чуб. V. 592.