Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розлив

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розлив
Берлін: Українське слово, 1924

Розли́в, ву, м. Разливъ, разлитіе. Кубань річка невеличка, розливом широка. Нп. Розлилась вона (українська мова) далеко поза край України.... і такий розлив.... пророкував їй новий процвіт. К. ХП. 116.