Словарь української мови (1924)/розмордувати

by Борис Грінченко

◀ розморгатися

Словарь української мови Борис Грінченко Р розмордувати

розмордуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розмордува́ти, ду́ю, єш, гл. Раздражить, сдѣлать безпокойнымъ (бранно). Грець його розмордував.