Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розорва

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розорва
Берлін: Українське слово, 1924

Розо́рва, ви, ж. = Прірва? В розорву їсть. Жадно ѣстъ. Ном. № 12209.