Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розцвітати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розцвітати
Берлін: Українське слово, 1924

Розцвіта́ти, та́ю, єш, сов. в. розцвісти́, ту́, те́ш, гл. Расцвѣтать, расцвѣсти. То не вишня-черешня розцвітає. Чуб.